Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра охорони праці
Звіт до Лабораторної роботи № 6 Львів 2010 Мета роботи – ознайомлення з приладами і методами контролю метеорологічних умов на виробництві. Теоретичний вступ До показників, які характеризують метеорологічні умови (мікроклімат), належать: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання. Всі ці фактори мають великий вплив на перебіг життєвих процесів в організмі людини. Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тим самим викликають зміни в системі і органах людини, які приймають участь в процесі терморегуляції організму – в системі кровообігу, потовиділенні, нервовій системі. Значна вираженість окремих факторів мікроклімату може бути причиною фізіологічних зсувів, а в деяких випадках патологічних станів і професійних захворювань. Основу профілактики негативного впливу виробничого мікроклімату на організм людини складає його нормування. Норми виробничого мікроклімату регламентує ГОСТ 12.1.005-88 „Общие санитарно-гигенические требования к воздуху рабочей зоны”. Цей ГОСТ передбачає наявність оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату. Оптимальні показники розповсюджуються на всю робочу зону і забезпечують відчуття комфорту. Допустимі показники встановлюють диференційно для постійних і непостійних робочих місць і тільки у випадках, коли технологічні умови, або технічні чи економічні причини не дозволяють створити оптимальні умови. В кабінах, пультах, і постах управління технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки, а також в інших приміщеннях при виконанні робіт операторського типу, пов’язаних з нервово-емоційним напруженням, повинні бути створені тільки оптимальні параметри мікроклімату. Для вимірювання дійсної температури в умовах теплового випромінювання користуються парним термометром. Парний термометр складається з двох ртутних термометрів. Резервуар з ртуттю одного з них покритий чорною фарбою. А другий – тонким шаром срібла. Таким чином термометр з посрібленим ртутним резервуаром відбиває їх. Дійсну температуру повітря в робочій зоні визначають за формулою (1):
де tч і t0 показники чорного та посрібленого термометрів 0С. k – константа парного термометра (визначається при його виготовленні). Вимірювання температури повітря в приміщенні можна також проводити з допомогою сухого термометра аспіраційного психометра Ассмана. Вимірювання вологості повітря. При очищенні метеоумов у виробничих приміщеннях найчастіше враховують відносну вологість, яка являє собою відношення абсолютної вологості до максимальної при певній температурі повітря, і виражається в %. Максимальна вологість – вологість водяних парів в гр., яка може міститись в 1 м3 повітря в насиченому стані. Кількість водяних парів в грамах, що містить в 1 м3 повітря в момент дослідження називається абсолютною вологістю. Відносна вологість вимірюється за допомогою психометрів, гігрометрів, гігрографів. Психометри бувають стаціонарні – типу Августа і переносні – типу Ассмана. Розрахунок відносної вологості за показами психометра Августа виконується за формулою:
/2/ де Рс і Рв – потужність насичених водяних парів (максимальна вологість) при температурі відповідного сухого і вологого термометрів. α – психометричний коефіцієнт, який залежить від швидкості руху повітря; tс і tв – відповідно показники сухого і вологого термометрів, 0С. Відносну вологість за показниками аспіраційного психометра можна розрахувати за формулою (3):
, де 760 – середній барометричний тиск мм рт.ст. Вимірювання температури повітря. Опис приладів та виконання інструментальних задумів. Температура повітря вимірюється в робочій зоні в декількох точках. Для вимірювання температури вище 0 0С користуються ртутними термометрами, в яких ртуть при нагріванні розширюється рівномірно, а при температурі нижче -39 0С вона замерзає. Тому для вимірювання низьких температур використовують спиртові термометри. Для реєстраці...